Сценарій Свята до Дня українського козацтва

 

             С Ц Е Н А Р І Й        

 Свята до Дня українського козацтва  

 

Ведуча 1: Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів.

Ведуча 2: Для українців такою землею є Україна. Земля нашої країни полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо нашу славну історію і будьмо достойними цих героїв.

Ведуча 1: Щорічно в день Покрови Пресвятої Богородиці відзначають день українського козацтва. Мабуть, немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, хто б не знав про славну Запорізьку Січ, про січове лицарство, про героїчні звитяги славних козаків.

Ведуча 2: З найдавніших часів, коли почало виникати цивілізоване суспільство, з’явилися люди, які виявляли велике бажання бути якомога незалежнішими від офіційної влади, любили особисту волю і ніколи не поступалися нею. Можна згадати аргонавтів і флібустьєрів, але патріотизм козаків та їх любов до рідної землі була унікальним явищем в історії людства.

Ведуча 1: Козак означає «вільний». Справді, їх відвазі та волелюбності можна тільки позаздрити. Козаки завжди стояли на обороні рідної землі. Воювали, стерегли кордони, могли пройти і на суші, і на морі. А про їхні славетні походи та бої і досі ходять легенди.

Ведуча 2: Козаки були надзвичайно сміливими і не боялися смерті. Вони демократично обирали собі ватажків – гетьманів. Серед їх славетних імен – Богдан Хмельницький і Петро Конашевич – Сагайдачний, Тарас Трясило і Іван Мазепа.

Учень 1 : Поведу таку я річ: що ми знаємо про Січ,

                  І про нашу Україну й нашу армію єдину.

Учень 2:  Знаю, друзі, славна Січ, ворогам ішла настріч,

Рідну землю захищала і народ наш прославляла.

         Учень 1:  Непереможні козаки!

                           Вам лише слава крізь віки!

         Учень 2:   Вагу козацька віра має

                            Не продаючись із молотка.

                            На бій за правду надихає

                            І юнака, і старика.

        Учень 3:     Ми любимо сонце і квіти,

                            І сонце нам шле свій привіт.

                            Ми роду козацького діти,

                            Землі української цвіт.

         Учень 4 :   В яку б не пішли ми дорогу,

                             Ти, пісне, над нами злітай!

                              Крокуючи гордо і в ногу

                              Ми славимо рідний  наш край!

                                 ( пісня)

        Ведуча 1: Багато запорожців загинуло в боях, та не загинула їх слава великих героїв, могутніх велетнів України, які поклали свої голови за народ, за безцінну волю Батьківщини. Роки…роки… Скільки б їх не минуло, не зітруть вони у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за нашу Вітчизну.

                              ( хвилина мовчання)

       Ведуча 2: За багатовікову історію української народності наша земля не один раз закликала своїх синів стати на її захист. І ніколи заклики не залишалися не почутими. Боротьба за незалежність продовжується і зараз.

       Ведуча 1: Повірмо в те, що нас вже не збороть

                          І долучаймось до добра і слави.

                          Хай будуть з нами правда і Господь

                          Рівняймось на козацьку славу!

                             (козацький марш)